Твердження «жіночий алкоголізм не лікується» — найшкідливіше з усього, що можна сказати родині. Воно знімає відповідальність з усіх одразу й залишає жінку сам на сам із хворобою.
Жінок, які припинили вживати, працюючи за програмою «12 кроків», дуже багато. Міф про невиліковність тримається на іншому: жіноча залежність справді розвивається швидше й потребує іншого підходу в реабілітації — обережнішого й уважнішого до почуттів.
Якщо запитати жінку, чому вона почала вживати, відповіді здебільшого схожі. У основі — реальність, яка категорично не влаштовує: нерозділене кохання, втрата близьких, проблеми з рідними, насильство. У розмовах залежних жінок постійно звучать слова «пив», «бив», «зраджував», «принижував», «не цінував», «змушував».
Багато психологічних травм родом із дитинства: складні стосунки з батьками виштовхують дівчину з дому й з правил, а нестабільний емоційний стан згодом приводить до хімічної залежності.
Є й зовсім буденна причина — утома. У боротьбі за рівноправність жінки взяли на себе і жіночу, і чоловічу роль у родині. Навіть коли вдається впоратися з усім, у якийсь момент приходить виснаження — і жінка починає не лише працювати нарівні з чоловіками, а й пити нарівні з ними. Разом із цим зникає турбота про себе: власні бажання й мрії приносяться в жертву першими.
У роботі фахівці стикаються з давніми образами, знеціненням, насильством і неправдою. Завдання — навчити жінку чесності, обережно провести її крізь глибини давнього болю, навчити пробачати, приймати себе такою, якою вона є, дати собі право на помилку й на відпочинок.
Залежність — хвороба заморожених почуттів. Коли вони розморожуються, зʼявляються сльози, істерики, замкнутість: жінки проживають почуття яскравіше за чоловіків. Це не ускладнення, а сама суть процесу — що щиріше жінка відкриває свої почуття, то стабільніший результат.
Головний принцип реабілітації тут особливо помітний — «не нашкодь». Розморожені почуття треба супроводжувати дбайливо, інакше вони здатні зруйнувати саму людину.
Програма «12 кроків» побудована на духовності й вірі, і для жінок ця частина має особливе значення. Одужання складно уявити без прийняття власної жіночої суті — милосердя, безумовної любові, турботи про ближнього.
Зміни всередині завжди видно зовні: жінка, яка одужує, інакше виглядає, повертається до догляду за собою, до бажання подобатися, з задоволенням займається побутом і турбується про тих, хто поруч.
Приховування — одна з типових ознак жіночої залежності, і часто воно зʼявляється раніше, ніж інші помітні симптоми. Це привід говорити з фахівцем, а не чекати «явних доказів».
Потрібен інакший темп роботи з почуттями, і це завдання фахівця. Умови й побутові питання обговорюються на консультації — телефоном ми відповідаємо на них прямо.
Ці відгуки написані не нами: вони лежать на картці Google, і видалити незручний відгук власник картки не може.
Я, Андрію, тепер уже колишній наркоман. Довгий час вся моя сім'я боролася з цією хворобою, але все поверталося, і я знову починав вживати наркотики. Проходив курс реабілітації у центрі "ІСТОК". У центрі проводилися заняття за спеціальними методиками реабілітації залежних. Керівництво та колектив позитивні та чуйні, тут все сприяло моєму лікуванню та одужанню. У центрі ситуація майже домашня. Все продумано і прораховано так, щоб залежна людина по-справжньому замислилася над своєю проблемою і зробила правильний вибір, кинула вживати алкоголь та наркотики. Рекомендую центр “ІСТОК” всім, хто зіткнувся з проблемою залежності і захотів би змінити своє життя на краще, зробивши правильний вибір. Ще раз дякую Вам за Вашу нелегку і потрібну працю і за те, що вселяєте віру в людей.
Мене звуть Сергій, я живу у Харкові, мені 39 років. Вживання алкоголю – моя давня проблема. Останнім часом пристрастився і до наркотиків. Кинути самостійно не вийшло ні з першого… ні з сотого разу. Змінити своє життя на краще було не в моїх силах. За відгуками і порадами одного мого друга, який уже пройшов свій подібний шлях, я дізнався про реабілітаційний центр Істок. Тут добрі умови, персонал, який знає свою справу. Найпрофесійніші та кваліфікованіші наркологи та психологи. Тут я дізнався, що алкогольна залежність - це страшне захворювання, але за дотримання деяких правил можна жити повноцінно і ніколи не повернутися до цієї залежності. За допомогою цього центру я повернувся до родини та на роботу. Дуже дякую за життя!
Здрастуйте. Я Марина, живу у Києві, мені 28 років. У мене тривалий час були проблеми із вживанням наркотиків. Я намагалася залишити, але всі мої методи були безуспішними. І нарешті я вирішила звернутися за допомогою і мені дійсно допомогли, по-справжньому, професійно, якісно, з турботою та підтримкою в РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ІСТОК. Цей центр просто знахідка для алко та наркозалежних. Відмінні умови проживання, кваліфікований персонал, психологи – наркологи. Мені сказали, що хвороба залежності - це невиліковне захворювання, але з ним можна щасливо жити, просто жити потрібно буде за новими принципами. Завдяки цьому центру я подолала усі свої проблеми. Це саме той центр, якому варто довірити себе...
Консультація безкоштовна й анонімна. Телефонують здебільшого рідні, а не сам залежний, — це нормально, з цього й починається більшість історій.
Зателефонувати +38 (063) 632-71-17Залишити заявку
Анонімно, цілодобово