У суспільстві живе стереотип: залежний — це людина, яка все втратила й опустилася на саме дно. Через цей стереотип родини роками не бачать хворобу в людини з машиною, роботою й костюмом.
Правда в тому, що хімічна залежність не обирає жертв за статусом. У полон потрапляють підприємці, лікарі, поліцейські, військові, домогосподарки. Часто по тверезій людині взагалі неможливо зрозуміти, вживає вона чи ні.
У моменти зривів такі люди ховаються по своїх тихих квартирах і виходять на люди лише за черговою порцією — у темних окулярах, «непомітно». Насправді це бачать усі: близькі, сусіди, продавці, збувачі.
Якщо лікування не починається вчасно, те саме «дно», яким лякають, для успішної раніше людини стає цілком досяжною реальністю. Не одразу — але траєкторія саме така.
Одна з найчастіших відповідей — банальна втома від узятих на себе обовʼязків і бажання втекти від реальності. Друга — протилежна: у людини все складалося настільки добре, що вона повірила у власну незалежність і вседозволеність, забувши, що хвора, і вирішивши, що тепер може вживати контрольовано.
Наслідок в обох випадках один: після кожного падіння відновлюватися все важче, втрачається більше, а повернути втрачене іноді вже неможливо.
Основа тверезого життя — визнання власного безсилля перед хворобою. Це не приниження, а точка, з якої людина перестає вважати себе всемогутньою й починає працювати.
Програма «12 кроків» і фахівці центру вчать чесності із самим собою й праву на помилку — своє й чуже. Залежні зазвичай перфекціоністи, які в мистецтві знищення себе досягли найвищого рівня; завдання фахівців — показати сильні й слабкі сторони й навчити спрямовувати енергію не на пошук речовини, а на корисні справи.
Окремо успішні люди вчаться банальних речей: відпочивати, називати свої почуття, визнавати втому. Для залежної людини баланс — не побажання, а умова тверезого життя надалі.
Розуміння, що відпочинок потрібен як повітря, приходить через досвід — і через боротьбу зі стереотипом, ніби якісно відпочивати можна лише з речовиною. Потім приходить тиха радість від простого: довгої дороги за кермом, прогулянки лісом, музики, сонця. І від того, що тверезості радий не лише сам залежний, а й усі, хто поруч.
Збережена працездатність нічого не спростовує. Дивитися треба на контроль: чи може людина припинити надовго й чи повертається вона до речовини у відповідь на втому, конфлікт або радість.
Так, лікування анонімне. Це стандартна умова, про яку ми говоримо в першій же розмові телефоном.
Ці відгуки написані не нами: вони лежать на картці Google, і видалити незручний відгук власник картки не може.
Я, Андрію, тепер уже колишній наркоман. Довгий час вся моя сім'я боролася з цією хворобою, але все поверталося, і я знову починав вживати наркотики. Проходив курс реабілітації у центрі "ІСТОК". У центрі проводилися заняття за спеціальними методиками реабілітації залежних. Керівництво та колектив позитивні та чуйні, тут все сприяло моєму лікуванню та одужанню. У центрі ситуація майже домашня. Все продумано і прораховано так, щоб залежна людина по-справжньому замислилася над своєю проблемою і зробила правильний вибір, кинула вживати алкоголь та наркотики. Рекомендую центр “ІСТОК” всім, хто зіткнувся з проблемою залежності і захотів би змінити своє життя на краще, зробивши правильний вибір. Ще раз дякую Вам за Вашу нелегку і потрібну працю і за те, що вселяєте віру в людей.
Мене звуть Сергій, я живу у Харкові, мені 39 років. Вживання алкоголю – моя давня проблема. Останнім часом пристрастився і до наркотиків. Кинути самостійно не вийшло ні з першого… ні з сотого разу. Змінити своє життя на краще було не в моїх силах. За відгуками і порадами одного мого друга, який уже пройшов свій подібний шлях, я дізнався про реабілітаційний центр Істок. Тут добрі умови, персонал, який знає свою справу. Найпрофесійніші та кваліфікованіші наркологи та психологи. Тут я дізнався, що алкогольна залежність - це страшне захворювання, але за дотримання деяких правил можна жити повноцінно і ніколи не повернутися до цієї залежності. За допомогою цього центру я повернувся до родини та на роботу. Дуже дякую за життя!
Здрастуйте. Я Марина, живу у Києві, мені 28 років. У мене тривалий час були проблеми із вживанням наркотиків. Я намагалася залишити, але всі мої методи були безуспішними. І нарешті я вирішила звернутися за допомогою і мені дійсно допомогли, по-справжньому, професійно, якісно, з турботою та підтримкою в РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ІСТОК. Цей центр просто знахідка для алко та наркозалежних. Відмінні умови проживання, кваліфікований персонал, психологи – наркологи. Мені сказали, що хвороба залежності - це невиліковне захворювання, але з ним можна щасливо жити, просто жити потрібно буде за новими принципами. Завдяки цьому центру я подолала усі свої проблеми. Це саме той центр, якому варто довірити себе...
Консультація безкоштовна й анонімна. Телефонують здебільшого рідні, а не сам залежний, — це нормально, з цього й починається більшість історій.
Зателефонувати +38 (063) 632-71-17Залишити заявку
Анонімно, цілодобово