Слово «реабілітація» рідні зазвичай чують уперше саме тоді, коли вже перепробували все інше. Пояснюємо буквально: що це за процес, скільки в ньому медицини, скільки психології — і чому без другої частини перша не тримається.
Реабілітація — це відновлення в правах. У тих самих правах, яких залежна людина позбавляє себе сама: право спокійно спати, право заробляти, право бути поруч із дітьми, право на повагу в родині. Залежність забирає це не за один день, а поступово й майже непомітно — спершу вона бере під контроль рішення, потім притуплює почуття, а вже потім змінює все життя навколо.
Тому реабілітація складається щонайменше з двох різних частин. Перша — фізична: зняти абстиненцію, вирівняти сон, відновити апетит, дати організму вийти з отруєння. Друга — усе інше, і саме вона визначає, що буде через рік. Людину вчать називати свої почуття своїми іменами, реагувати на злість і тривогу не речовиною, а нормальними людськими способами, і жити без пошуку чергової дози.
Перший час у центрі новачок майже не працює над собою, і це нормально. У цей період у нього одне завдання — просто дожити до моменту, коли стане легше: більше їсти (у вживанні про їжу зазвичай забувають), відлежатися, зігрітися, почати спати. Сон алкоголіка чи наркозалежного відновлюється не одразу, іноді на це йдуть тижні.
Але вже в ці дні відбувається головне: людина знайомиться з такими самими, як вона. І вперше бачить живий доказ того, що з цього стану взагалі виходять — не з брошури й не з нашої обіцянки, а в людині, яка сидить поруч і має за плечима той самий шлях.
Удома цей етап проходить значно важче. Там немає ані цілодобового нагляду, ані людей, які розуміють, що саме зараз відбувається; зате є все, що спровокує зрив, — старі контакти, звичні місця, гроші й самотність.
Основна робота починається пізніше й відбувається переважно в групі. Люди по черзі розповідають свій досвід і слухають чужий — і саме в чужій історії людина раптом упізнає власні виправдання, які досі здавалися їй унікальними й розумними.
Це і є мета: побачити себе збоку, знайти моменти, з яких почалися падіння, зрозуміти їхні причини, пробачити собі й ухвалити єдине робоче рішення — не вживати. Чим чеснішою людина буде із собою, тим швидший результат; будь-яка неправда на групі працює тільки проти того, хто її говорить.
У центрі є розпорядок дня. Заправлене ліжко, вимитий посуд, чистий одяг, слова подяки — усе те, що у звичайному житті ніхто не помічає, у хворобі атрофується першим. Відновлювати ці навички простіше в колективі: поруч щодня десятки людей, і кожен своїм прикладом показує, що зміни справді можливі.
До кінця програми людина виходить не «підлікованою», а підготовленою жити серед людей: доглядати себе, працювати, тримати слово. Термін у кожного свій — він залежить від стану, стажу вживання й від того, наскільки людина увімкнулася в роботу.
Детоксикація знімає фізичний стан і триває кілька днів. Вона не змінює мислення, через яке людина поверталася до вживання, тому сама по собі майже завжди закінчується зривом. Реабілітація — це робота з мисленням і поведінкою після детоксикації.
Термін індивідуальний і залежить від стану людини та стажу вживання. Точну відповідь дає фахівець після розмови — телефоном це не визначають.
Ні. Центр християнський, але до людей будь-якого віросповідання персонал ставиться з повагою, і участь у програмі від цього не залежить.
Ці відгуки написані не нами: вони лежать на картці Google, і видалити незручний відгук власник картки не може.
Я, Андрію, тепер уже колишній наркоман. Довгий час вся моя сім'я боролася з цією хворобою, але все поверталося, і я знову починав вживати наркотики. Проходив курс реабілітації у центрі "ІСТОК". У центрі проводилися заняття за спеціальними методиками реабілітації залежних. Керівництво та колектив позитивні та чуйні, тут все сприяло моєму лікуванню та одужанню. У центрі ситуація майже домашня. Все продумано і прораховано так, щоб залежна людина по-справжньому замислилася над своєю проблемою і зробила правильний вибір, кинула вживати алкоголь та наркотики. Рекомендую центр “ІСТОК” всім, хто зіткнувся з проблемою залежності і захотів би змінити своє життя на краще, зробивши правильний вибір. Ще раз дякую Вам за Вашу нелегку і потрібну працю і за те, що вселяєте віру в людей.
Мене звуть Сергій, я живу у Харкові, мені 39 років. Вживання алкоголю – моя давня проблема. Останнім часом пристрастився і до наркотиків. Кинути самостійно не вийшло ні з першого… ні з сотого разу. Змінити своє життя на краще було не в моїх силах. За відгуками і порадами одного мого друга, який уже пройшов свій подібний шлях, я дізнався про реабілітаційний центр Істок. Тут добрі умови, персонал, який знає свою справу. Найпрофесійніші та кваліфікованіші наркологи та психологи. Тут я дізнався, що алкогольна залежність - це страшне захворювання, але за дотримання деяких правил можна жити повноцінно і ніколи не повернутися до цієї залежності. За допомогою цього центру я повернувся до родини та на роботу. Дуже дякую за життя!
Здрастуйте. Я Марина, живу у Києві, мені 28 років. У мене тривалий час були проблеми із вживанням наркотиків. Я намагалася залишити, але всі мої методи були безуспішними. І нарешті я вирішила звернутися за допомогою і мені дійсно допомогли, по-справжньому, професійно, якісно, з турботою та підтримкою в РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ІСТОК. Цей центр просто знахідка для алко та наркозалежних. Відмінні умови проживання, кваліфікований персонал, психологи – наркологи. Мені сказали, що хвороба залежності - це невиліковне захворювання, але з ним можна щасливо жити, просто жити потрібно буде за новими принципами. Завдяки цьому центру я подолала усі свої проблеми. Це саме той центр, якому варто довірити себе...
Консультація безкоштовна й анонімна. Телефонують здебільшого рідні, а не сам залежний, — це нормально, з цього й починається більшість історій.
Зателефонувати +38 (063) 632-71-17Залишити заявку
Анонімно, цілодобово