Коли залежний каже «я кину, коли захочу», він вам не бреше — він у це вірить. Це і є заперечення: механізм психічного захисту, який хвороба вбудовує в мислення.
Хвороба вражає розум: у людини виробляється своєрідне мислення, яке сприяє продовженню вживання через виправдання власних дій. Це не хитрість і не маніпуляція в звичайному сенсі — залежний насправді бачить картину інакше, ніж ви.
Тому найчастіше наявність проблеми першими розпізнають не самі хворі, а їхнє найближче оточення: родичі, друзі, товариші по роботі. Сам залежний визнає себе хворим пізніше — через рік-два, а іноді й через десять років після того, як йому про це сказали близькі.
Ще одна опора заперечення — порівняння з крайнім випадком. Люди не бачать у себе ознак, які в їхній уяві повʼязані з алкоголізмом і наркоманією: цирозу печінки, втрати памʼяті, дистрофії, недоумства. Якщо цього немає, висновок робиться простий: «я не такий».
«Я пʼю, як усі». «У мене немає жодної ознаки». «Я ж працюю, мене ніхто не бачив пʼяним». «Я кину сам, мені просто зараз важкий період». «Це через тебе, через роботу, через країну». «Ось закінчу справу — і зупинюся».
Особливість усіх цих фраз у тому, що кожна з них містить частку правди. Саме тому сперечатися з ними безглуздо: ви спростуєте одну — заперечення видасть наступну, і так нескінченно.
Не переконувати логікою. Розмова «ти хворий — ні, я не хворий» не має переможця: заперечення сильніше за будь-який ваш аргумент, бо воно захищає не думку, а вживання.
Говорити про факти й про себе, а не про діагноз: не «ти алкоголік», а «минулого тижня ти не прийшов на день народження дитини, і я не знала, що казати». Факт не можна спростувати так само легко, як ярлик.
І головне — не чекати визнання як умови для дій. Родини роками чекають, поки людина сама зрозуміє. Зазвичай не розуміє, і саме тому першою телефонує сімʼя. Це нормально, і з цього починається більшість історій, які закінчилися добре.
Ці відгуки написані не нами: вони лежать на картці Google, і видалити незручний відгук власник картки не може.
Я, Андрію, тепер уже колишній наркоман. Довгий час вся моя сім'я боролася з цією хворобою, але все поверталося, і я знову починав вживати наркотики. Проходив курс реабілітації у центрі "ІСТОК". У центрі проводилися заняття за спеціальними методиками реабілітації залежних. Керівництво та колектив позитивні та чуйні, тут все сприяло моєму лікуванню та одужанню. У центрі ситуація майже домашня. Все продумано і прораховано так, щоб залежна людина по-справжньому замислилася над своєю проблемою і зробила правильний вибір, кинула вживати алкоголь та наркотики. Рекомендую центр “ІСТОК” всім, хто зіткнувся з проблемою залежності і захотів би змінити своє життя на краще, зробивши правильний вибір. Ще раз дякую Вам за Вашу нелегку і потрібну працю і за те, що вселяєте віру в людей.
Мене звуть Сергій, я живу у Харкові, мені 39 років. Вживання алкоголю – моя давня проблема. Останнім часом пристрастився і до наркотиків. Кинути самостійно не вийшло ні з першого… ні з сотого разу. Змінити своє життя на краще було не в моїх силах. За відгуками і порадами одного мого друга, який уже пройшов свій подібний шлях, я дізнався про реабілітаційний центр Істок. Тут добрі умови, персонал, який знає свою справу. Найпрофесійніші та кваліфікованіші наркологи та психологи. Тут я дізнався, що алкогольна залежність - це страшне захворювання, але за дотримання деяких правил можна жити повноцінно і ніколи не повернутися до цієї залежності. За допомогою цього центру я повернувся до родини та на роботу. Дуже дякую за життя!
Здрастуйте. Я Марина, живу у Києві, мені 28 років. У мене тривалий час були проблеми із вживанням наркотиків. Я намагалася залишити, але всі мої методи були безуспішними. І нарешті я вирішила звернутися за допомогою і мені дійсно допомогли, по-справжньому, професійно, якісно, з турботою та підтримкою в РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ІСТОК. Цей центр просто знахідка для алко та наркозалежних. Відмінні умови проживання, кваліфікований персонал, психологи – наркологи. Мені сказали, що хвороба залежності - це невиліковне захворювання, але з ним можна щасливо жити, просто жити потрібно буде за новими принципами. Завдяки цьому центру я подолала усі свої проблеми. Це саме той центр, якому варто довірити себе...
Консультація безкоштовна й анонімна. Телефонують здебільшого рідні, а не сам залежний, — це нормально, з цього й починається більшість історій.
Зателефонувати +38 (063) 632-71-17Залишити заявку
Анонімно, цілодобово