Залежність лікують по-різному: нарколог і терапія, кодування, зачинені двері вдома. Усе це малоефективне, поки в самої людини немає бажання одужати. Розбираємо, що працює насправді й чому.
Перший робочий метод — збори анонімних алкоголіків і наркоманів. Люди діляться досвідом, і на перших термінах тверезості туди потрібно ходити щодня. Глибокої роботи над помилками там спершу немає: початкова мета — залишитися тверезим протягом 90 днів, і тільки потім починається робота над собою.
Проблема в іншому: спокуса зірватися дуже велика, а обовʼязки нікуди не діваються. Робота, родина, звички. Виділяти час на групи самостійно людині важко й ліньки — вона ж знає один «надійний» спосіб боротьби з утомою.
У центрі людина потрапляє в ті самі терапевтичні групи, але перебуває в них цілодобово. Відпадає потреба дбати про базові речі: гроші, їжу, дах над головою.
Вихід із похмілля й ломки в атмосфері турботи й серед таких самих залежних відбувається значно мʼякше, ніж удома. Перші два тижні — так званий карантин: людина має змогу більше їсти (у вживанні про цю потребу зазвичай забувають), відлежатися й зігрітися, навіть якщо сон ще не повернувся.
За цей час вона знайомиться з іншими залежними — і саме тоді приходить розуміння, що залежність таки лікується, якщо цього захотіти. Виникає змирення з хворобою й своїм теперішнім станом, а з ним і бажання бути здоровим.
Центр — це не просто обмежений простір. Це цілодобова увага персоналу й самих реабілітантів до стану новачка й розуміння того, що з людиною відбувається. У режимі 24/7 її є кому вислухати.
Правила центру обмежують спілкування із зовнішнім світом — щоб убезпечити людину від впливу тих, хто не розуміє проблеми, і від тригерів, здатних спровокувати повернення до вживання. Спочатку це майже завжди викликає протест.
Ті самі правила поступово повертають атрофовані навички: підтримувати чистоту, дбати про свій вигляд і здоровʼя, піклуватися про ближнього. У колективі це виходить простіше — поруч десятки людей, і кожен щодня показує власним прикладом і роботу над собою, і зміни, і надію, що все вийде.
Відлічуючи спершу місяць тверезості, потім три, потім півроку, людина вибудовує нову систему цінностей. Усе, що на час вживання замінила речовина, повертається в життя й знову починає приносити радість. Умови, правила й колектив центру бережуть ці щойно сформовані, ще крихкі прояви здорового глузду.
Мета всієї реабілітації саме така: відновити втрачений здоровий глузд, прищепити нові соціальні навички, розвинути духовність і навчити людину жити інакше. Покидаючи центр, вона розуміє ціну тверезості — і що разом із нею повертається втрачене й відкриваються нові можливості. Умова одна.
Можна — і багатьом це допомагає. Але на перших термінах тверезості туди треба ходити щодня, а вдома залишаються робота, родина й доступ до речовини. Центр прибирає саме ці перешкоди.
Бо ізоляція без роботи з мисленням не лікує: щойно двері відчиняються, повертається все те саме. До того ж удома важкий фізичний стан людина переживає без нагляду.
Ці відгуки написані не нами: вони лежать на картці Google, і видалити незручний відгук власник картки не може.
Я, Андрію, тепер уже колишній наркоман. Довгий час вся моя сім'я боролася з цією хворобою, але все поверталося, і я знову починав вживати наркотики. Проходив курс реабілітації у центрі "ІСТОК". У центрі проводилися заняття за спеціальними методиками реабілітації залежних. Керівництво та колектив позитивні та чуйні, тут все сприяло моєму лікуванню та одужанню. У центрі ситуація майже домашня. Все продумано і прораховано так, щоб залежна людина по-справжньому замислилася над своєю проблемою і зробила правильний вибір, кинула вживати алкоголь та наркотики. Рекомендую центр “ІСТОК” всім, хто зіткнувся з проблемою залежності і захотів би змінити своє життя на краще, зробивши правильний вибір. Ще раз дякую Вам за Вашу нелегку і потрібну працю і за те, що вселяєте віру в людей.
Мене звуть Сергій, я живу у Харкові, мені 39 років. Вживання алкоголю – моя давня проблема. Останнім часом пристрастився і до наркотиків. Кинути самостійно не вийшло ні з першого… ні з сотого разу. Змінити своє життя на краще було не в моїх силах. За відгуками і порадами одного мого друга, який уже пройшов свій подібний шлях, я дізнався про реабілітаційний центр Істок. Тут добрі умови, персонал, який знає свою справу. Найпрофесійніші та кваліфікованіші наркологи та психологи. Тут я дізнався, що алкогольна залежність - це страшне захворювання, але за дотримання деяких правил можна жити повноцінно і ніколи не повернутися до цієї залежності. За допомогою цього центру я повернувся до родини та на роботу. Дуже дякую за життя!
Здрастуйте. Я Марина, живу у Києві, мені 28 років. У мене тривалий час були проблеми із вживанням наркотиків. Я намагалася залишити, але всі мої методи були безуспішними. І нарешті я вирішила звернутися за допомогою і мені дійсно допомогли, по-справжньому, професійно, якісно, з турботою та підтримкою в РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ІСТОК. Цей центр просто знахідка для алко та наркозалежних. Відмінні умови проживання, кваліфікований персонал, психологи – наркологи. Мені сказали, що хвороба залежності - це невиліковне захворювання, але з ним можна щасливо жити, просто жити потрібно буде за новими принципами. Завдяки цьому центру я подолала усі свої проблеми. Це саме той центр, якому варто довірити себе...
Консультація безкоштовна й анонімна. Телефонують здебільшого рідні, а не сам залежний, — це нормально, з цього й починається більшість історій.
Зателефонувати +38 (063) 632-71-17Залишити заявку
Анонімно, цілодобово